Випадіння волосся: чому наше волосся випадає і як з цим боротися

Щоденне випадіння волосся є нормальним процесом, але тільки в тому випадку, якщо ця кількість не перевищує норму. В середньому ми втрачаємо близько 80 волосків в день. Якщо ви починаєте втрачати значно більшу кількість волосків щодня, є привід задуматися про причини такої їх поведінки. І звичайно, з цим треба щось робити.

Коли справа доходить до випадіння волосся, існує так багато потенційних причин, що дуже складно визначити точну причину самостійно. Саме тому з цим питанням краще звернутися до фахівця – лікаря-трихолога.

Дослідження показують, що, принаймні, одна з 3-х жінок страждають від випадіння волосся або зменшення об'єму волосся в якийсь момент свого життя. З віком цей об'єм стає все меншим в силу природних причин.

Типи випадіння волосся

Існують різні типи випадіння волосся, генетичні та реактивні.

1) Генетичний тип. Є ймовірність, що ви генетично схильні до витончення волосся, а це означає, що ви можете помічати поступове зменшення об'єму волосся. У цих випадках певні волосяні фолікули чутливі до чоловічих гормонів, і ця чутливість викликає поступове скорочення фолікулів та отримання більш дрібного та більш короткого волосся з кожним новим циклом росту волосся.

2) Реактивні типи. Випадіння волосся є результатом будь-якого процесу в організмі. Наприклад, в результаті внутрішнього дисбалансу або розладу, стресу, дієти та ін.

Найбільш поширені реактивні типи випадіння волосся

1. Гормональний дисбаланс

Гормони грають величезну роль в регулюванні циклу росту волосся. Естрогени (жіночі гормони) є дружніми до волосся і допомагають підтримувати волосся в фазі росту протягом оптимального періоду часу. Андрогени (чоловічі гормони) не надто доброзичливі до волосся і можуть скоротити цикл росту волосся.

Надлишок андрогенів (який може бути наслідком ендокринних захворювань) може викликати втрату волосся. Якщо у вас є генетична схильність до чутливості фолікулів, гормональний дисбаланс може впливати на ваше волосся більше, ніж на людину, у якої немає схильності.

2. Стрес

Це не міф, що надмірний стрес може буквально змушувати ваше волосся випадати. Як це відбувається? Ну, це може підвищити рівень андрогенів, що, в свою чергу, може викликати втрату волосся. Стрес може також викликати проблеми зі шкірою голови, такі як лупа, порушення в харчуванні і безлад з травною системою — все це може негативно вплинути на волосся.

3. Дефіцит заліза / анемія

Однією з найбільш поширених причин випадіння волосся у жінок є дефіцит заліза. Залізо має важливе значення для виробництва білка волосяних клітин, без нього ваше волосся буде страждати.

4. Гіпотиреоз і гіпертиреоз

Щитовидна залоза допомагає регулювати метаболізм організму, контролюючи виробництво білків і використання кисню. Тому будь-який дисбаланс щитовидної залози може впливати на волосяні фолікули. Крім того, якщо гіпотиреоз залишається без уваги, це може привести до анемії, яка може вплинути на волосся.

5. Дефіцит вітаміну В12

Відсутність вітаміну B12 може викликати відчуття втоми і нестачі енергії, а також часто викликає втрату волосся, так як це може вплинути на здоров'я еритроцитів, які переносять кисень до тканин. Це найбільш поширено серед вегетаріанців, так як людина найчастіше отримує B12 через білки тварин.

6. Різка втрата ваги

Круте падіння на вагах може вплинути на стан волосся. Через 6-12 тижнів після різкої втрати ваги, чи то навмисне чи ненавмисне, волосся зазвичай починає випадати.

7. Вік

Менопауза і зміни в жіночому тілі також можуть вплинути на волосся. Випадіння волосся стає більш поширеним в процесі менопаузи. Важливо зрозуміти, що наше волосся старіє, а коли ми стаємо старше, волосся природно стає більш тонким. Це абсолютно нормальна частина процесу старіння.

Отже, якщо ви страждаєте проблемою стрімкої втрати волосся, то саме час звернутися за медичною консультацією до лікаря-трихолога.

Лікар-трихолог на глибинному професійному рівні займається вирішенням проблем шкіри голови і волосся, досліджує склад, будову волосся, волосяних фолікулів, фази росту волосся. При необхідності, лікар призначає додаткові лабораторні дослідження, на підставі яких з'ясовує причину і специфіку захворювання і призначає відповідне лікування.