Імуногістохімічне дослідження у Києві

Імуногістохімічне дослідження (ІГХ, імуногістохімія) - це один із найсучасніших методів лабораторної діагностики, який відіграє ключову роль в уточненні онкологічних діагнозів на молекулярному рівні. Цей метод дозволяє не тільки точно діагностувати рак, а й підібрати оптимальну тактику лікування та прогнозувати його ефективність.

Імуногістохімія поєднує можливості таких наук, як імунологія, біохімія та патологічна анатомія, що робить її незамінною в клінічній діагностиці різних онкологічних захворювань. Крім клінічної практики, вона активно використовується в дослідницьких лабораторіях для вивчення раку, розробки нових онкомаркерів та створення протипухлинних препаратів.

Принцип імуногістохімії зародився у 1930-х роках, а перше практичне застосування методу відбулося у 1941 році. Спочатку дослідження проводилися на свіжозморожених зрізах патологічної тканини, а пізніше - на зразках, фіксованих у формаліні та парафінових блоках. Якщо минулого підготовка імуногістохімічного аналізу займала кілька тижнів, то сьогодні результати можна отримати протягом 3-7 днів.

Сучасна імуногістохімія - це доступний та універсальний інструмент діагностики, який широко застосовується для виявлення раку шкіри (немеланоцитарного та меланоми), а також різних онкологічних захворювань внутрішніх органів, особливо гормонозалежних пухлин.

Двері Bogomolets Clinic завжди відчинені для тих, хто шукає, де пройти якісне імуногістохімічне дослідження в Києві. Професіоналізм та безцінний досвід патоморфологів Bogomolets Clinic, якісна підготовка та фарбування імуногістохімічних препаратів тканини – це дозволяє оперативно виявляти онкомаркери та ставити точний діагноз на ранніх стадіях пухлинного процесу.

Призначення імуногістохімії

Лікарі рекомендують імуногістохімічне дослідження (ІГХ) у випадках, коли виникає потреба уточнити діагноз та провести детальне обстеження. Цей метод призначають для точної діагностики як злоякісних, так і доброякісних новоутворень на будь-якій стадії розвитку. ІГХ також дозволяє проводити якісну диференціальну діагностику, допомагаючи розрізняти пухлини у складних ситуаціях, коли клінічні симптоми вказують на кілька можливих типів новоутворень.

Крім діагностики, цей метод дозволяє прогнозувати, як організм конкретного пацієнта відповість на запропоноване лікування, що робить терапію більш персоналізованою та ефективною.

Крім онкологічних захворювань, ІГХ застосовується для діагностики вірусних та інфекційних процесів різної локалізації, а також нейродегенеративних розладів, таких як енцефалопатія, хвороба Альцгеймера та параліч.

Принцип імуногістохімічного дослідження

Суть імуногістохімічного методу полягає в точній ідентифікації пухлинної тканини на основі специфічної реакції антиген-антитіло. У цьому дослідженні патологічна тканина взаємодіє з онкомаркерами — специфічними антигенами, які притаманні різних типів пухлин. У відповідь на ці антигени використовуються антитіла, які зв'язуються тільки з певними клітинами, виявляючи їхню приналежність до конкретного виду пухлини.

Цей процес дозволяє не тільки розпізнати тип пухлини, але і встановити її молекулярні характеристики, що вкрай важливо для встановлення точного діагнозу та вибору оптимальної лікувальної стратегії. Таким чином, імуногістохімія допомагає диференціювати пухлини, уточнювати їх походження та прогнозувати поведінку хвороби.

Як проводиться імуногістохімічне дослідження в Bogomolets Clinic

Імуногістохімічна діагностика в Києві в нашій дерматологічній клініці здійснюється патоморфологом і складається з кількох послідовних етапів:

1. для проведення імуногістохімії потрібна попередня біопсія - забір у пацієнта зразка патологічної тканини з ділянки новоутворення, який може виконуватися частково або в повному обсязі;

2. з біопсійного біоматеріалу готується імуногістохімічний препарат, який може бути фіксованим у парафіновому блоці або свіжозамороженим у рідкому азоті - така технологія дає змогу тканині зберігатися тривалий час у незміненому стані, що робить можливим повторне дослідження;

3. після фіксації або швидкого заморожування відбувається пошук пухлинного антигену, що полягає в обробці тканини різними фізичними та хімічними способами (найчастіше це нагрівання, але також використовується ферментне розщеплення, ультразвуковий вплив, денатурація, окиснення);

4. за допомогою мікротома - спеціального пристрою для нарізки досліджуваного зразка тканини - готовий препарат нарізають на дуже тонкі зрізи, які накладають на предметне скло, і так стають слайдами;

5. на зрізи тканини наносять відповідні первинні, а потім вторинні антитіла (які зв'язують первинні), після чого препарат піддають інкубуванню;

6. тканинні зрізи досліджуються під цифровим або флуоресцентним мікроскопом;

7. у процесі дослідження місце виникнення реакції антиген-антитіло візуалізується за допомогою імуногістохімічних маркерів, як які використовують флуоресцентний барвник, фермент, радіоактивний елемент або колоїдне золото;

8. залежно від терміновості, імуногістохімія може виконуватися лабораторно або інтраопераційно (під час оперативного видалення новоутворення).

Чим відрізняються імуногістохімія та патогістологія?

 Обидва ці методи досліджують біопсійний матеріал під мікроскопом - проте є різними і мають суттєві відмінності як у проведенні, так і в діагностичних можливостях:

• імуногістохімія більш поглиблено вивчає патологічну тканину, ніж гістологія;
• імуногістохімічна діагностика має перевагу над гістологічним дослідженням, тому що завдяки реакції антиген-антитіло дає змогу точно ідентифікувати вид пухлини, виконуючи максимальне забарвлення з мінімальним використанням антитіл і не пошкоджуючи тканини;
• імуногістохімічне забарвлення тканини дає змогу виявляти найменший осередок пухлинних клітин, непомітний під час звичайного гістологічного фарбування;
• крім дослідження тканин (гістології), імуногістохімію можливо застосовувати для дослідження клітин (цитології) у крові, кашльовому мокротинні та інших біологічних рідинах.