Аногенітальні бородавки
Аногенітальні бородавки, також відомі як кондиломи, є інфекцією, що зустрічається на статевих органах, в області промежини та заднього проходу. Це спричинено певними типами вірусу папіломи людини, зокрема ВПЛ типами 6 і 11, які найчастіше спричиняють цю патологію.
Ці утворення мають вигляд м'яких, сосочкоподібних новоутворень, які можуть зливатися, утворюючи розростання, що схоже на капусту. Зазвичай вони з'являються через кілька місяців після контакту з вірусом, але інколи цей термін може стягуватися до місяців або років. Інфекція передається в основному статевим шляхом.
Вірус папіломи людини представляє собою різноманітність видоспецифічних ДНК-вірусів. Існує понад 100 типів ВПЛ, і принаймні 40 з них можуть інфікувати аногенітальну область. Інші типи вірусу можуть спричиняти бородавки на інших частинах шкіри. Інфекція ВПЛ може проявлятися як латентна, не викликаючи бородавок, і виявлятися лише під час скринінгу шийки матки. Деякі типи ВПЛ можуть спричиняти рак аногенітальної області.
Передача вірусу зазвичай відбувається через контакт шкіри до шкіри під час статевого акту, а також можлива передача від матері до дитини під час пологів. Інфікування може стати наслідком багатьох факторів, включаючи ранній початок статевого життя, велику кількість сексуальних партнерів, вагітність, порушення мікрофлори піхви, а також хронічні стреси.
Діагноз аногенітальних бородавок зазвичай встановлюється клінічно, але може вимагати інструментальних методів, таких як дерматоскопія або біопсія, для підтвердження. Щодо лікування, методи включають радіохвильову терапію, кріохірургію або лазерне видалення.
Вакцинація є ефективним заходом профілактики, особливо якщо проводиться до початку статевого життя. Проте, вона може бути корисною і для дорослих, які вже мають статевий досвід. Важливо також продовжувати скринінг на рак шийки матки для жінок, які отримали вакцину.
Хоча аногенітальні бородавки можуть зникати самостійно, вірус може персистувати і призводити до рецидивів, особливо при зниженні імунітету. Тому самолікування не рекомендується, а діагностика і лікування має відбуватися під наглядом лікаря.