Подологія: наука про стопу

Сьогодні усі мають уявлення про те, що таке педикюр та хто цим займається. Але нам мало що відомо про «фундамент», основу догляду за ногами – науку про стопу, яка називається подіатрія, або подологія.

Подіатрія, або подологія - це розділ медицини, діагностика, профілактика та лікування різноманітних захворювань стопи та її будови. Подіатр обов'язково повинен мати медичну освіту.
У його роботу входять не лише обробка стопи, а й вирішення всіх її проблем – натоптишів, сухих мозолів, лікування виразок, грибкових інфекцій, виправлення врослого нігтя, а також ортопедична корекція та діагностування по стопі можливих «збоїв» в організмі та направлення пацієнта до інших спеціалістам.

Екскурс в історію

Свій початок подіатрія та педикюр взагалі беруть ще у Стародавньому Єгипті. Перші згадки про процедуру догляду за стопою датуються 2005 до нашої ери. У ті часи був популярним той вид процедури, який ми зараз називаємо SPA. Стародавні єгиптяни змішували олію лотоса з подрібненими кісточками фініків і білим піском і втирали цей «скраб» у шкіру стопи для відновлення, регенерації шкіри та поліпшення кровообігу.

У візантійські часи в побуті дуже затребуваний гігієнічний, класичний педикюр, призначений тільки для здорових ніг. Пізніше в Греції почали з'являтися перші фахівці з вирішення проблем нігтів, що вростають, обробці натоптишів, лікуванню сухих мозолів і бородавок. Також зафіксовано перші згадки про грибкові захворювання.

У середньовічній Європі – Англії, Франції та Німеччині такими фахівцями були в основному євреї, які в ті часи здебільшого займалися медициною. У Франції роль майстрів педикюру виконували банщики. Але їхня діяльність часто призводила до смертей у «клієнтів», тому згодом займатися обробкою стопи їм було заборонено.

У XVII-VXIII століттях обробку стопи та її лікування взяли на себе, хоч як це здасться дивним, стоматологи. І лише наприкінці XVIII – на початку XIX століть з'явилися перші підлоги.

У Росії згадки про майстрів, які могли проводити процедуру лише гігієнічного педикюру, виявлено після 1-ої світової війни. У Латвії подологія як наука та напрямок розвивається лише 10-12 років, тобто тільки починає своє становлення.

Подолог знає все

Часто наша турбота про стопу організовується лише простим класичним педикюром. А дарма! Прямоходіння та носіння закритого взуття створюють всі передумови для того, щоб воно стало слабкою ланкою організму. Найчастіше педикюрні дефекти свідчать про серйозні патологічні процеси: викривлення хребта, скручування тазу, дисфункції суглобів.

І зробити висновки про ці порушення може лише подіатр. Майстер з педикюру може тільки провести первинну діагностику і за наявності будь-яких підозр та проблем, які не входять до його компетенції, направити клієнта за медичною допомогою.

Так як якщо не усунути ці порушення вчасно, педикюр не принесе користі: чим більше, наприклад, буде видалено ороговілої шкіри, тим більше її утвориться, адже гіперкератоз - природний захист організму від навантаження.

Подолог, у свою чергу, виявивши якісь проблеми, які мають серйознішу причину, направить пацієнта до інших фахівців. Наприклад, тріщини на п'ятах можуть бути сигналом про ішемію, а ранки, що не гояться, - причиною прихованого діабету.

Подіатр тісно співпрацює з дерматологами, судинними хірургами, діабетологами, ендокринологами та технічними ортопедами. Тому своєчасне та регулярне звернення до цього лікаря може відіграти величезну роль у діагностуванні, профілактиці та лікуванні багатьох захворювань.

Діти та поперечна плоскостопість

Один з найважливіших та основних подіатричних напрямків – корекція стопи.

Всі ми народжуємося з повною плоскостопістю. Хоча на кістках із самого початку генетично закладено інформацію про те, якою вона буде за кілька років.

М'язи на стопі починають розвиватися із 3 з половиною років. Спочатку так звана "довга" арка, а з семи років - "поперечна" (ямочка, яка знаходиться під пальчиками).

До цього віку батькам не варто хвилюватися з приводу плоскостопості їхніх дітей взагалі. Виняток становлять випадки вроджених дефектів. Але це можна з'ясувати у 3-місячному віці, першому прийомі у хірурга-ортопеда. В інших випадках потрібно тільки купувати зручне, якісне, добре зафіксоване на кісточці взуття з високою п'ятою і твердою підошвою. М'яке взуття – надмірне навантаження на суглоби.

Ближче до 4 років варто придивитися, як дитина ходить, як зношується взуття і звернутися до технічного (!) Ортопеда за консультацією: який стан стопи, чи правильно вона розвивається, що потрібно зробити для профілактики, яке взуття краще носити і так далі.

Перед школою контрольний огляд у такого фахівця не тільки бажаний, але й рекомендується, оскільки поперечна плоскостопість веде до розвитку сколіозу. Дуже важливо саме в такому віці виправити та запобігти можливим дефектам і порушенням. Пізніше це зробити буде набагато складніше, або неможливо.

Без допомоги ортопеда подіатр може сам підібрати необхідні ортопедичні устілки. Наприклад, що захищають від натоптишів на пальцях та між ними.

Сигнали про допомогу

Сигналом для звернення до лікаря повинні бути такі ознаки:

Специфіка стаптування взуття
Натоптиші в області підошви
Видимі порушення постави
Неправильне положення стопи по відношенню до гомілки (Х-подібне або О-подібне)
Збільшення п'яткових пагорбів («п'ята бігуна»)
Вальгус (викривлення великого пальця, кісточка)
Гачкоподібні викривлення 2-го та 3-го пальців.

Крім того, причиною походу до лікаря може бути зміна ходи, зниження чутливості шкіри на підошві і постійна втома ніг.

Дивно, але ж факт!

Багато хто скептично ставиться до кросівок, а дарма: на сьогоднішній день це один із оптимальних видів взуття. Незважаючи на те, що у них м'яка гумова підошва, жорстка фіксація заднього відділу стопи переважує цей невеликий мінус і забезпечує правильне положення п'яти, а отже, і всієї стопи. Крім того, еластична підошва кросівок знижує так звану «ударність», що в інших видах взуття часто не передбачено. Але, як розумієте, це стосується лише якісних кросівок.
Те саме можна сказати і про взуття на платформі. Незважаючи на свої мінуси, вона може бути навіть корисною: у неї, як правило, великий внутрішній об'єм і широкий носок. Пальці не стиснуті, нозі зручно. А ось взуття на високих підборах шкідливе однозначно.